Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
остача
-і, ж. 1》 Залишок від чого-небудь; лишок.
|| рідко. Частина, відрізок, що залишається до кінця чого-небудь; решта.
|| рідко. Те, що залишилося від чогось минулого; пережиток.
2》 мат. Величина, одержувана внаслідок віднімання від діленого добутку дільника на частку.
|| Те саме, що різниця.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: остача


матиме такий вигляд: Що таке остача