останній
-я, -є.1》 Який закінчує собою ряд однорідних предметів, явищ, дій і т. ін.; такий, після якого немає іншого подібного; прот. перший.
|| Який залишається до кінця чого-небудь.
|| Який завершує собою який-небудь цикл, певну працю і т. ін.
|| Те саме, що передсмертний.
Віддавати останню шану; Проводжати в останню путь кого — виражати пошану до померлого, прощаючись із ним.
2》 Єдиний, який зберігся, залишився.
|| Який втрачаючись, вичерпуючись, добігає до кінця.
|| у знач. ім. останнє, -нього, с. Рештки, залишки від чого-небудь.
До останнього — поки є можливість.
3》 Вирішальний, остаточний.
|| Найважливіший, найвагоміший.
4》 Найближчий до моменту повідомлення (про певну подію і т. ін.); попередній.
|| Який безпосередньо передує тому, про що йде мова або моментові повідомлення (про відтинок часу).
5》 Крайній, найвищий.
|| Найпізніший з-поміж інших. Останній термін.
6》 Який щойно з'явився; найсучасніший, найновіший. Автомобіль останнього випуску.
7》 Найгірший серед інших; поганий.
|| Брутальний, непристойний (про лайливі вислови).
8》 Щойно згаданий, названий, сказаний.
|| у знач. ім. останній, -нього, ч. ; остання, -ньої, ж. ; останнє, -нього, с. Указує на щойно названу особу, щойно згаданий предмет і т. ін. у знач. , близькому до особ. займ. він, вона, воно.
9》 перев. мн. , рідко. Усі, крім названого; інші, решта.