Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
основний
I осн`овний-а, -е.
1》 спец. Стос. до основи (у 6 знач. ).
Основні породи геол. — кристалічні гірські породи, багаті на магній, кальцій, залізо та бідні на кремнезем (базальт, лабрадорит, діабаз та ін.).
2》 Стос. до основи (у 6 знач. ). Основні нитки.
II основн`ий
-а, -е.
Найважливіший, головний. Провідний, визначальний.
|| Який є основою чого-небудь, становить його найважливішу частину. Кількісно найбільший; переважний.
В основному — головним чином, переважно.
Основне питання філософії — питання про відношення мислення до буття, духа до природи, свідомості до матерії.
Основний капітал ек. — частина продуктивного капіталу, вкладена в засоби виробництва (виробничі приміщення, машини і т. ін.).
Основний тон муз. — а) Головний звук з певної групи; б) перший за порядком звук натурального звукоряду.
Основні виробничі фонди — частка виробничих фондів, яка використовується більше одного виробничого циклу і в кожному циклі частково переносить свою вартість на новостворений продукт.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: основний


матиме такий вигляд: Що таке основний