Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ослабати
-аю, -аєш, недок. , рідко ослабіти, -ію, -ієш; мин. ч. ослаб, -ла, -ло і ослабів, -біла, -біло; ослабнути, ослабти, -бну, -бнеш; мин. ч. ослаб, -ла, -ло і ослабнув, -нула, -нуло; док. 1》 Ставати фізично слабим, безсилим; втрачати фізичну силу; слабіти, слабнути.
|| Втрачати колишню гостроту; притуплюватися (про зір, слух, пам'ять і т. ін.).
|| Ставати тихішим.
|| Втрачати свою міць, здатність до опору, боротьби.
2》 Ставати менш натягнутим, тугим, пружним; відпускатися.
|| Переставати міцно, щільно триматися, прилягати до чого-небудь; розхитуватися.
-аю, -аєш, недок. , рідко ослабіти, -ію, -ієш; мин. ч. ослаб, -ла, -ло і ослабів, -біла, -біло; ослабнути, ослабти, -бну, -бнеш; мин. ч. ослаб, -ла, -ло і ослабнув, -нула, -нуло; док. 1》 Ставати фізично слабим, безсилим; втрачати фізичну силу; слабіти, слабнути.
|| Втрачати колишню гостроту; притуплюватися (про зір, слух, пам'ять і т. ін.).
|| Ставати тихішим.
|| Втрачати свою міць, здатність до опору, боротьби.
2》 Ставати менш натягнутим, тугим, пружним; відпускатися.
|| Переставати міцно, щільно триматися, прилягати до чого-небудь; розхитуватися.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ослабати
матиме такий вигляд: Що таке ослабати
матиме такий вигляд: ослабати
матиме такий вигляд: Що таке ослабати