Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
оскаженілий
-а, -е, розм. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до оскаженіти.
2》 у знач. прикм. Який від гніву, люті, ненависті і т. ін. став нестямним; вкрай розлючений.
|| Який виражає нестямну лють, ненависть і т. ін.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: оскаженілий


матиме такий вигляд: Що таке оскаженілий