Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
осередок
-дку, ч. 1》 Місце зосередження чого-небудь; центр.
|| Центральний, вузловий пункт чого-небудь.
|| Місце зародження, виникнення, джерело поширення чого-небудь.
Осередок ураження — територія, в межах якої внаслідок дії шкідливих чинників джерела небезпеки загинули або були уражені люди, тварини, рослини.
2》 Основа, з якої розвивається, виростає, поширюється що-небудь.
|| Особа або група людей, навколо яких зосереджується яка-небудь діяльність.
|| Організаційна одиниця, що є частиною якого-небудь великого об'єднання.
|| заст. Первинна організація якого-небудь товариства, спілки і т. ін.
3》 рідко. Те саме, що середовище.
4》 Серединна, центральна частина чого-небудь; середина.
|| Внутрішня частина чого-небудь (дерева, плоду і т. ін.). Осередок стовбура дерева. Осередок яблука.
5》 Місто, населений пункт, що має адміністративне, промислове, культурне і т. ін. значення для якоїсь місцевості, країни.
|| рідко. Центральна частина країни, місцевості, населеного пункту.
6》 мед. Сукупність нервових клітин, що регулюють окремі функції організму.
7》 діал. Оселя.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: осередок


матиме такий вигляд: Що таке осередок