освічений
I -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до освітити I; освітлений.
II -а, -е.
1》 Який має освіту, засвоїв різнобічні знання; культурний.
|| Письменний, грамотний.
2》 у чому, заст. , рідко. Обізнаний.
Освічений абсолютизм — політика ряду європейських феодально-абсолютистських держав у 2-й половині 18 ст., яка полягала в тому, щоб шляхом ліквідації деяких застарілих феодальних інститутів та проведення реформ врятувати від революційного повалення феодально-абсолютистський лад і пристосувати його до нових умов розвитку капіталістичного укладу.