Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ортикон
-а, ч. Передавальна телевізійна трубка з нагромадженням електричних зарядів, у якій телевізійна розгортка зумовлюється діянням пучка сповільнених електронів.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ортикон


матиме такий вигляд: Що таке ортикон