Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
оренда
-и, ж. 1》 Наймання, тимчасове користування будівлями, земельною ділянкою, обладнанням, виробничими площами, машинами і т. ін. на договірних засадах.
Безстрокова оренда — різновид орендних відносин, при яких об'єкт передається в оренду наймачу до кінця його життя.
Оренда в портфелі — орендна угода, що її укладає спеціальна лізингова компанія на свій рахунок та зі своїм інвестуванням.
Чиста оренда — орендна угода, за умовами якої орендар оплачує усі витрати.
2》 Плата за таке користування.
3》 іст. Шинок, корчма.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: оренда


матиме такий вигляд: Що таке оренда