Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
оракул
-а, ч. 1》 У стародавніх греків, римлян та деяких народів Сходу – пророцтва, що нібито йшли від богів і витлумачувалися жерцями.
|| Божество, що пророкувало, а також жрець, який це пророцтво витлумачував.
|| Місце, храм, де давалися ці пророцтва. Дельфійський оракул.
2》 перен. Особа, висловлювання якої визнаються незаперечною істиною.
3》 заст. Ворожильна книга.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: оракул


матиме такий вигляд: Що таке оракул