опричнина
-и, ж. , іст. 1》 У давній Русі – земельний наділ, що його давали вдові князя в довічне володіння.
2》 Система надзвичайних заходів, запроваджених царем Іваном Грозним (1547-1584 рр.) для розгрому боярсько-князівської опозиції та зміцнення Московської централізованої держави.
3》 Частина держави, підпорядкована безпосередньо Іванові Грозному, що була йому опорою в боротьбі проти боярсько-князівської опозиції.
4》 Військово-поліцейські сили, створені Іваном Грозним для боротьби з дворянсько-князівською опозицією, що відзначалися особливою жорстокістю.