Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
опостін
опостінь, присл. , рідко.1》 Стіна в стіну, по другий бік стіни; поруч.
2》 Біля стіни, під стіною.
|| у знач. прийм. , з род. в. Біля, коло.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: опостін


матиме такий вигляд: Що таке опостін