Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
опонент
-а, ч. 1》 Особа, яка заперечує кому-небудь у публічній бесіді, на диспуті, під час захисту дисертації і т. ін.
Офіційний опонент — особа, якій офіційно доручено виступати під час захисту дисертації на здобуття вченого ступеня з аналізом її змісту, визначенням позитивних якостей і недоліків, значення для науки.
2》 Супротивник у суперечці; той хто заперечує кому-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: опонент


матиме такий вигляд: Що таке опонент