Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
оперативник
-а, ч. Співробітник органів міліції, що займається оперативно-пошуковою діяльністю із попередження і розкриття злочинів.
-а, ч. Співробітник органів міліції, що займається оперативно-пошуковою діяльністю із попередження і розкриття злочинів.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: оперативник
матиме такий вигляд: Що таке оперативник
матиме такий вигляд: оперативник
матиме такий вигляд: Що таке оперативник