Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
окраєць
-айця, ч. 1》 Скибка, відрізана від непочатого краю хлібини.
|| Невеликий шматок (хліба).
2》 рідко. Кінцева частина чого-небудь; край.
|| Невелика частина (шматок, відрізок) чого-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: окраєць


матиме такий вигляд: Що таке окраєць