Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
околиця
I -і, ж. 1》 Віддалена від центру частина населеного пункту.
2》 Місцевість, що прилягає до чого-небудь, оточує щось; округа.
3》 рідко. Віддалена прикордонна область держави; окраїна.
4》 у знач. присл. околицею. Обхідним шляхом, манівцями.
II -і, ж.
Частина головного убору у вигляді обідка, що облягає голову.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: околиця


матиме такий вигляд: Що таке околиця