окіл
I околу, ч. 1》 розм. Навколишня місцевість; околиця.
Окіл точки мат. — будь-яка відкрита множина, елементом якої є дана точка; одне з основних понять у топології.
2》 рідко. Оточення, товариство.
3》 діал. Постава, зовнішній вигляд.
4》 іст. , зах. Округ.
5》 діал. Кільцеподібна огорожа з кілків.
II рідко.
1》 присл. Навкруги, навколо, довкола.
2》 прийм. , з род. в. Вказує на розміщення кого-, чого-небудь навколо когось, чогось.