Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
озорений
рідко озоряний, -а, -е, поет. Дієприкм. пас. мин. ч. до озорити.
|| озорено, безос. присудк. сл.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: озорений


матиме такий вигляд: Що таке озорений