Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
озвірілий
-а, -е.1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до озвіріти.
2》 у знач. прикм. Дуже розгніваний, розсерджений; розлючений.
|| Який виражає звірячу лють, злобу (про обличчя, очі).
3》 у знач. прикм. Який втратив людську подобу, став схожий на звіра.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: озвірілий


матиме такий вигляд: Що таке озвірілий