Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
одурений
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до одурити.
|| одурено, безос. присудк. сл.
|| у знач. прикм.
|| у знач. ім. одурені, -них, мн. (одн. одурений, -ного, ч. ; одурена, -ної, ж. ). Ті, кого одурили.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: одурений


матиме такий вигляд: Що таке одурений