Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
однодвірці
однодворці, -ів, мн. (одн. однодворець, -рця, ч. ; однодворка, -и, ж. ), іст. Окрема група державних селян, проміжна між селянством і дрібномаєтним дворянством, що сформувалася в Росії та Україні у 18 ст. з нащадків дрібного служилого люду.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: однодвірці


матиме такий вигляд: Що таке однодвірці