одинак
-а, ч. 1》 Той, хто сам, без інших, відокремився від людей.
|| Той, хто уникає інших людей.
|| Той, хто не спирається на допомогу або підтримку інших.
2》 Той, хто не має сім'ї, рідних.
3》 розм. Єдиний син.
4》 мисл. Стара тварина, що веде самотній спосіб життя; одинець (у 2 знач. ). Зубр-одинак.
|| Окрема тварина або птах як об'єкт полювання.
5》 у знач. присл. одинаком. Самотою, без інших.