один
одного, ч. ; одна, однієї і одної, ж. ; одно і одне, одного, с. (мн. одні, одних), числ. кільк. 1》 Назва числа 1 і його цифрового позначення. До одного додати два.
|| Кількість із 1 одиниці.
|| у знач. ім. один, одного, ч. ; одна, однієї і одної, ж. ; одно і одне, одного, с. ; мн. одні, одних. Окрема істота або предмет із сукупності подібних.
Один-два; Один-другий — уживається в називанні неточної, приблизної кількості; декілька.
Один на один — а) з ким-небудь на самоті, без свідків; віч-на-віч, сам на сам; б) без чиєї-небудь участі, допомоги, без чужого втручання.
Одним духом — а) відразу, без перерви; б) дуже швидко, вмить.
2》 у знач. прикм. Який живе, стоїть і т. ін. самотньо, окремо від інших; одинокий, самотній.
|| у знач. ім. один, одного, ч. Те саме, що одинак 1), 2).
3》 у знач. прикм. , з частками тільки, лише і без них. Ніякий інший, крім названого; тільки названий (уживається для вирізнення з ряду інших окремої особи, предмета і т. ін.).
|| у знач. ім. одно (одне), одного, с. Тільки те (це); єдине.
4》 у знач. займ. вказ. Той самий.
|| Однаковий, тотожний.
|| у знач. ім. одно (одне), одного, с. Те саме.
5》 у знач. прикм. Цілісний, неподільний; єдиний.
6》 у знач. прикм. Окремий серед названих, видимих і т. ін. людей, предметів тощо.
7》 у знач. прикм. Перший серед названих.
Один [від] одного з вищим ступенем прикм. — уживається при зіставленні, порівнянні значної кількості подібних людей, предметів, явищ і т. ін.
Одне до одного — вказує на поступове наростання, нагромадження чого-небудь, перев. небажаного, неприємного.
8》 у знач. займ. вказ. Саме цей, такий, а не інший (уживається при протиставленні).
9》 у знач. займ. неознач. Якийсь, котрийсь. Одного дня. Одного разу.
10》 у знач. присл. , одно. Весь час; постійно, безперервно.