Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
одержимий
-а, -е.1》 Який перебуває в полоні якого-небудь почуття, ідеї, пристрасті, настрою і т. ін.
2》 у знач. ім. одержимий, -мого, ч. ; одержима, -мої, ж. , заст. Причинна, божевільна людина.
3》 у знач. ім. одержимий, -мого, ч. ; одержима, -мої, ж. Той, хто до самозабуття чимось захоплений, закоханий у яку-небудь справу.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: одержимий


матиме такий вигляд: Що таке одержимий