Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
огнищанин
-а, ч. 1》 іст. У Київській Русі 10-12 ст. – головний управитель князівських маєтків.
2》 зах. Хазяїн, господар.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: огнищанин


матиме такий вигляд: Що таке огнищанин