обтюратор
-а, ч. , спец. 1》 Пристрій у вогнепальній зброї, який не допускає прориву порохових газів крізь замок під час пострілу.
2》 Затвор, який періодично перекриває світловий потік в момент зміни кадру у кінопроекторах, зазвичай зі стандартною частотою 24 кадри на секунду; те саме у кінознімальних плівкових камерах.