обставина
-и, ж. 1》 Явище, подія, факт і т. ін., що пов'язані з чим-небудь, супроводять або викликають що-небудь, впливають на щось.
2》 тільки мн. Сукупність умов, за яких що-небудь відбувається.
|| Матеріальне становище. Збіг обставин. Обтяжливі обставини. Пом'якшувальні обставини.
3》 рідко. Те саме, що обстановка 1).
4》 лінгв. Другорядний член речення, який вказує час, місце, причину, мету і спосіб дії або характеризує якість, міру чи спосіб вияву ознаки. Обставина способу дії.