Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
обряджати
і рідко обряжати, -аю, -аєш, недок. , обрядити, -ряджу, -рядиш, док. , перех. , розм. 1》 Одягати, наряджати кого-небудь (перев. у святковий гарний одяг).
|| Обмивати й одягати покійника.
|| ким, у кого. Одягаючи певним чином, робити схожим на кого-, що-небудь.
2》 Влаштовувати, справляти що-небудь.
|| Готувати до чогось, перед чимось; лаштувати, обладнувати.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: обряджати


матиме такий вигляд: Що таке обряджати