Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
оброчник
-а, ч. , іст. Кріпак, який замість відробляння панщини сплачував оброк.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: оброчник


матиме такий вигляд: Що таке оброчник