обрій
-ю, ч. 1》 Лінія позірного зіткнення неба з землею чи водною поверхнею; горизонт, небокрай.
|| Прилегла до землі частина небесного простору; небосхил.
2》 Простір, який постає перед очима на відкритій місцевості; видноколо.
3》 перен. Коло знань, ідей, інтересів.
4》 перев. мн. , перен. Коло, сфера дій, можливостей, перспектив.