обранець
-нця, ч. 1》 Особа, обрана до органів влади для виконання яких-небудь високих обов'язків, доручень і т. ін.
2》 Той, кому віддається в чомусь перевага серед інших, хто удостоюється більшої уваги, ніж інші.
|| Той, на кого впав вибір бути коханим, другом життя.
|| заст. , поет. Улюбленець.
3》 Людина, від природи наділена чимось недосяжним для інших (талантом, щастям і т. ін.). Обранець долі.