Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
обочина
-и, ж. Бокова частина, край чого-небудь (шляху, вулиці і т. ін.); узбіччя.
|| Те саме, що схил.
-и, ж. Бокова частина, край чого-небудь (шляху, вулиці і т. ін.); узбіччя.
|| Те саме, що схил.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: обочина
матиме такий вигляд: Що таке обочина
матиме такий вигляд: обочина
матиме такий вигляд: Що таке обочина