обов'язковий
-а, -е.1》 Якого слід беззастережно дотримуватися, яким не можна нехтувати.
|| Який вимагається в законодавчому порядку.
Обов'язкове навчання — принцип основної політики, відповідно до якого діти певного віку в законодавчому порядку повинні здобути освіту в установленому обсязі.
2》 Завжди характерний для кого-, чого-небудь; притаманний комусь, чомусь; неодмінний.
3》 Який виконується з обов'язку.
Обов'язкове страхування — види страхування, що здійснюється незалежно від заявок та бажань особи, що страхується.
Обов'язковий аудит — обов'язкова щорічна перевірка бухгалтерської звітності відкритих акціонерних товариств, банків, бірж, фондів тощо.