Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
облуплений
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до облупити.
2》 у знач. прикм. Який повністю або частково втратив верхній шар, покриття, оболонку і т. ін.; обдертий, обшарпаний.
|| Який відпав, осипався частинками, шматками (про верхній шар, покриття, оболонку і т. ін. чого-небудь).
|| Який облущився під дією сонця, вітру і т. ін. (про шкіру людини).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: облуплений


матиме такий вигляд: Що таке облуплений