Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
обложений
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до обложити.
|| обложено, безос. присудк. сл.
|| у знач. ім. обложені, -них, мн. Ті, що перебувають в облозі; обложенці.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: обложений


матиме такий вигляд: Що таке обложений