облігація
-ї, ж. 1》 Цінний папір, що дає його власникові прибуток у вигляді процентів або виграшу.
2》 Боргове зобов'язання, видане державою або підприємством на певних умовах під час випуску внутрішньої позики.
Безпроцентні облігації — облігації, за якими дохід не виплачується, але їх власник має право купити відповідні товари або послуги, під які випущені позики.
Державні облігації — облігації, емітентом яких є держава.
Довготермінові облігації — облігації з терміном погашення, що перевищує декілька років.
Житлова облігація — цільова облігація, яка засвідчує внесення її власником коштів на будівництво житлової площі певної величини.
Забезпечена облігація — облігація, забезпечена активами емітента.
Заставна облігація — один із видів цінних паперів, які котируються на біржі і пов'язані з іпотечним кредитом.
Звичайні облігації — облігації, що не конвертуються в акції, але їм властива можливість дострокового погашення черех викуп емітентом.
3》 Одна із форм фіктивного капіталу.