Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
облачення
-я, с. , заст. 1》 Дія за знач. облачити і облачитися.
2》 уроч. , ірон. Який-небудь одяг, убрання.
3》 Одяг, у якому служителі культу здійснюють відправу.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: облачення


матиме такий вигляд: Що таке облачення