облатка
-и, ж. 1》 Оболонка із желатину або крохмального тіста, якою покривають дозу порошкових ліків для внутрішнього вживання.
|| розм. Те саме, що таблетка. Облатка стрептоміцину. Облатка хіни.
2》 заст. Кружальце із намазаного клеєм паперу або клейкої речовини, що використовувалося для запечатування листів, склеювання паперу.
3》 Тоненький коржик із прісного тіста для причастя у католиків і протестантів.