Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
обіч
I присл. 1》 Поруч, поряд.
|| На деякій відстані; збоку, осторонь.
|| На деяку відстань: набік, убік.
2》 у знач. прийм. , з род. в. Указує на положення одного предмета щодо іншого у знач. біля, поряд, поруч.
II обочі, ж. , зах.
Обочина.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: обіч


матиме такий вигляд: Що таке обіч