обітований
-а, -е, книжн. 1》 Обіцяний, заповітний.
2》 Бажаний, жаданий.
Обітована земля — а) за біблійною легендою – райська країна, куди після довгих поневірянь пророк Мойсей вивів свій народ; б) край, місце багатства, достатку, щастя і т. ін.; в) край, куди хто-небудь дуже прагне потрапити; місце чиєї-небудь заповітної мрії, кінцевої мети і т. ін.; г) предмет чиїх-небудь пристрасних бажань, надій, прагнень і т. ін.