обіг
-у, ч. 1》 Використання, вжиток. Вилучати з обігу.
2》 ек. Характерна для товарного виробництва форма обміну продуктів праці та інших об'єктів власності через купівлю-продаж; рух товарів та інших цінностей у суспільстві.
Банкнотний обіг — функціонування випущених центральним банком банківських білетів (банкнот).
Безготівковий грошовий обіг — грошовий обіг, за якого розрахунки здійснюються через перерахування в кредитних установах або зарахування взаємних вимог.
Вексельний обіг — рух векселів у сфері обігу як грошових документів.
Грошовий обіг — рух грошей у процесі виробництва, розподілу та обміну суспільного продукту.
Обіг капіталу — перетворення капіталу з грошової форми в товарну і навпаки.