обертом
присл. Крутячись, обертаючись.
Голова йде обертом у кого, кому, від чого і без додатка — а) хто-небудь перебуває у хворобливому стані запаморочення; б) хто-небудь відчуває розгубленість, перебуває в стані приголомшеності (від надміру вражень, почуттів, численних турбот і т. ін.); в) хто-небудь надмірно захоплюється власними успіхами, перебільшує їх.