Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
обезглавлений
-а, -е, книжн. Дієприкм. пас. мин. ч. до обезглавити.
|| обезглавлено, безос. присудк. сл.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: обезглавлений


матиме такий вигляд: Що таке обезглавлений