обвинувачувати
-ую, -уєш, недок. , обвинуватити, -ачу, -атиш, док. 1》 у чому і без додатка, перех. Покладати вину на кого-небудь за щось; вважати винним, звинувачувати.
|| Висловлювати осуд за дії, вчинки, думки, які розцінюються як несправедливі, підступні, аморальні і т. ін.
2》 у чому і без додатка, перех. , юр. Притягати до відповідальності й доводити чию-небудь вину під час судового розслідування.
3》 неперех. , юр. Виступати в ролі судового обвинувача або на боці обвинувачення в судовому процесі.