Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
обвинувачення
-я, с. 1》 Дія за знач. обвинуватити.
|| Те, що обвинувачує, засуджує кого-, що-небудь.
|| Судовий документ, який містить перелік чиїх-небудь злочинів, вказує на чиюсь вину.
2》 тільки одн. , юр. Сторона-обвинувач у судовому процесі.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: обвинувачення


матиме такий вигляд: Що таке обвинувачення