Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
обапіл
-пола, ч. 1》 Дошка з крайньої зовнішньої частини колоди, розпиляної вздовж.
2》 Розпиляна вздовж колода, розпиляний стовбур дерева.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: обапіл


матиме такий вигляд: Що таке обапіл