об'єктивний
I -а, -е.1》 Який існує поза людською свідомістю і незалежно від неї; незалежний від волі, бажань людини; прот. суб'єктивний. Об'єктивна істина. Об'єктивний світ.
Об'єктивна реальність — найбільш загальне визначення світу, природи, буття.
Об'єктивне право юр. — право як сукупність норм, на відміну від прав, що надаються окремим особам (суб'єктам).
Об'єктивний ідеалізм філос. — один з основних різновидів ідеалістичного напрямку, який визнає основою всього сущого абстрактну свідомість (дух, світовий розум і т. ін.).
Об'єктивні показники мед. — показники хвороби, які мають зовнішній вияв (на противагу суб'єктивним).
2》 Позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення; безсторонній, неупереджений.
II -а, -е, спец.
Прикм. до об'єктив.