Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
о
I невідм. , с. Дев'ятнадцята літера українського алфавіту на позначення голосного звука "о".
II прийм. із знах. і місц. в. Сполучення з прийм. "о" виражають: Часові відношення:
1》 з місц. в. Уживається для точного або приблизного означення години, коли відбувається дія.
О пів на — уживається на означення половини години, якої не вистачає до повної години.
2》 із знах. і місц. в. , рідко. Уживається для означення приблизних часових меж певної дії. О цю пору.
3》 з місц. в. , заст. Уживається для означення відтинка часу, пори року, коли відбувається дія (перев. з назвами релігійних свят, пір року). Об'єктні відношення:
4》 з місц. в. , заст. Уживається для означення: а) предмета, на якого спрямована думка, який є об'єктом чиїх-небудь почуттів, розмов і т. ін.; про; б) змісту, напрямку чиїх-небудь думок, розмов і т. ін.; про.
5》 із знах. і місц. в. , заст. Уживається для означення: а) предмета чиїх-небудь турбот, прохань, переживань і т. ін.; про; б) явища, події і т. ін., що є причиною якоїсь дії.
6》 із знах. в. , заст. Уживається для означення предмета: а) з яким хто-, що-небудь стикається, зближується і т. ін. під час руху; об; б) який є опорою для кого-, чого-небудь; в) за допомогою якого виконується дія. Кількісні відношення:
7》 із знах. в. , діал. Уживається для вказування на часову або вікову різницю між ким-, чим-небудь; на.
8》 із знах. в. , діал. Уживається для вказування на кількість або міру чого-небудь; на. Означальні та кількісно-означальні відношення:
9》 з місц. в. , заст. Уживається для вказування на постійну ознаку предмета, особи за їх кількісним або якісним виявом. Просторові відношення:
10》 із знах. в. , заст. Уживається для означення межі двох предметів.
III виг.
1》 Уживається для вираження різних почуттів, душевних переживань: розпачу, захоплення, здивування, недовіри і т. ін.
|| Уживається для вираження ствердження чого-небудь у функції, близькій до вказівної.
|| Уживається для висловлення згоди з чим-небудь, підтвердження чогось.
|| Уживається у знач. вказівної постпозитивної частки.
2》 Уживається для підсилення емоційної виразності, патетичності висловлювання.
|| Уживається в складі риторичного звертання.
|| Уживається в складі звертання.
II прийм. із знах. і місц. в. Сполучення з прийм. "о" виражають: Часові відношення:
1》 з місц. в. Уживається для точного або приблизного означення години, коли відбувається дія.
О пів на — уживається на означення половини години, якої не вистачає до повної години.
2》 із знах. і місц. в. , рідко. Уживається для означення приблизних часових меж певної дії. О цю пору.
3》 з місц. в. , заст. Уживається для означення відтинка часу, пори року, коли відбувається дія (перев. з назвами релігійних свят, пір року). Об'єктні відношення:
4》 з місц. в. , заст. Уживається для означення: а) предмета, на якого спрямована думка, який є об'єктом чиїх-небудь почуттів, розмов і т. ін.; про; б) змісту, напрямку чиїх-небудь думок, розмов і т. ін.; про.
5》 із знах. і місц. в. , заст. Уживається для означення: а) предмета чиїх-небудь турбот, прохань, переживань і т. ін.; про; б) явища, події і т. ін., що є причиною якоїсь дії.
6》 із знах. в. , заст. Уживається для означення предмета: а) з яким хто-, що-небудь стикається, зближується і т. ін. під час руху; об; б) який є опорою для кого-, чого-небудь; в) за допомогою якого виконується дія. Кількісні відношення:
7》 із знах. в. , діал. Уживається для вказування на часову або вікову різницю між ким-, чим-небудь; на.
8》 із знах. в. , діал. Уживається для вказування на кількість або міру чого-небудь; на. Означальні та кількісно-означальні відношення:
9》 з місц. в. , заст. Уживається для вказування на постійну ознаку предмета, особи за їх кількісним або якісним виявом. Просторові відношення:
10》 із знах. в. , заст. Уживається для означення межі двох предметів.
III виг.
1》 Уживається для вираження різних почуттів, душевних переживань: розпачу, захоплення, здивування, недовіри і т. ін.
|| Уживається для вираження ствердження чого-небудь у функції, близькій до вказівної.
|| Уживається для висловлення згоди з чим-небудь, підтвердження чогось.
|| Уживається у знач. вказівної постпозитивної частки.
2》 Уживається для підсилення емоційної виразності, патетичності висловлювання.
|| Уживається в складі риторичного звертання.
|| Уживається в складі звертання.