нудьга
-и, ж. 1》 Стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг; сум, досада.
2》 Стан, викликаний одноманітністю обстановки, відсутністю інтересу до довкілля, до своїх занять і т. ін.
|| у знач. присудк. сл. , з інфін. Нудно, нецікаво.
3》 за ким – чим і без додатка. Стан, що характеризується неспокоєм, тривогою в поєднанні з сумом, апатією; туга, журба.
4》 перен. , розм. Те саме, що нудьгар.