Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
нота
I -и, ж. 1》 Умовний графічний знак, що позначає музичний звук певної висоти і тривалості.
2》 Окремий звук певної висоти у музиці, співі.
3》 тільки мн. Текст музичного твору, записаний умовними графічними знаками; аркуш, зошит із таким записом.
4》 Тон, інтонація голосу, що виражають яке-небудь почуття, ставлення до кого-, чого-небудь.
|| Погляди на що-небудь.
II -и, ж.
У міжнародному праві – офіційне письмове звернення уряду однієї держави до іншої.
Скарбнича нота — а) середньотермінове державне боргове зобов'язання на пред'явника; б) паперові гроші, що їх випускає державний фінансовий орган за скарбничої емісії.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: нота


матиме такий вигляд: Що таке нота